- мутаціонізм
- -а, ч.Те саме, що мутаці́йна тео́рія.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
мутація — ї, ж., спец. 1) Раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму. Соматичні мутації. Хромосомні мутації. •• Індуко/вані мута/ції мутації, які обумовлюються штучним впливом різних зовнішніх та внутрішніх чинників. Сомати/чні мута/ції мутації … Український тлумачний словник
мутаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мутаційний — а, е, спец. Стос. до мутації, пов язаний з нею. •• Мутаці/йна тео/рія ідеалістична концепція походження видів, за якою нові види утворюються із старих під впливом внутрішніх імпульсів. Мутаці/йний ана/ліз вивчення мутації з метою дослідження… … Український тлумачний словник
мутація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
міссенс-мутація — ї, ж. Мутація, що призводить до підстановки невідповідної амінокислоти в поліпептидний ланцюг … Український тлумачний словник
ПОПУЛЯЦИЯ — (ср. век. лат. populatio, от лат. populus народ, население) в генетике, экологии, эволюционном учении, совокупность особей одного вида, обладающих общим генофондом и занимающих определ. терр. П. гл. структурный элемент вида и резерв наследств.… … Сельско-хозяйственный энциклопедический словарь
реверсія — ї, ж. 1) біол. Те саме, що атавізм. || Повне або часткове відновлення вихідного фенотипового прояву гена, який був втрачений або змінений внаслідок мутації. 2) тех. Те саме, що реверсування. 3) юр. Повернення майна колишньому власникові. 4)… … Український тлумачний словник
ГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ — совокупность методов исследования наследств, свойств организма (его генотипа); поскольку анализ элементов генотипа(групп сцепления, генов и внутригенных структур) осуществляется, как правило, опосредованно, через признаки, Г. а. является по… … Биологический энциклопедический словарь
ГЕНЕТИЧЕСКИЙ ГРУЗ — часть наследств, изменчивости популяции, к рая определяет появление менее приспособленных особей, подвергающихся избирательной гибели в процессе естеств. отбора. Источниками Г. г. служат мутац. и сегрегац. процессы. Соответственно различают… … Биологический энциклопедический словарь
КЛОН — (от греч. clon отпрыск, ветвь), совокупность клеток или особей, произошедших от общего предка путём бесполого размножения. К. осн. единица учёта в генетике микроорганизмов. В основе образования К. лежит митоз (у бактерий простое деление), при к… … Биологический энциклопедический словарь